- загоювання
- —————————————————————————————заго́юванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
загоювання — я, с. Дія за знач. загоювати і стан за знач. загоюватися … Український тлумачний словник
грануляційний — а, е, спец., мед. Стос. до грануляції. •• Грануляці/йна ткани/на сполучна тканина, що утворюється під час загоювання тканинних дефектів шляхом вторинного натягу. Грануляці/йний вал грануляційна тканина, що утворюється на межі між некротичною і… … Український тлумачний словник
грануляція — ї, ж. 1) спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання. 2) мед. Новоутворена сполучна тканина з зернистою поверхнею, яка виникає у процесі загоювання ран і виразок … Український тлумачний словник
заячий — а, е. 1) Прикм. до заєць. || Власт. зайцю. || Зробл. із хутра зайця. •• За/яча губа/ вроджена вада людини, що виявляється у роздвоєнні верхньої губи. За/яча капу/ста багаторічна трав яниста рослина з родини товстянкових із м ясистим листям і… … Український тлумачний словник
інкарнація — ї, ж. 1) Прояв духу, душі у матеріальному тілі (напр., Бога, Божественного Духа у Христі); термін багатьох релігійних учень. 2) мед. Загоювання, затягнення (про рану) … Український тлумачний словник
заживання — 1 іменник середнього роду загоювання заживання 2 іменник середнього роду споживання розм … Орфографічний словник української мови